Учасники зустрічі ознайомилися із потенціалом та особливостями громад Приазов’я, обговорили ключові проблеми та напрямки співпраці з урахуванням сильних та слабких сторін населених пунктів.

Так, довоєнний регіон Північного Приазов’я мав в своєму складі 33 громади, площу у понад 15 000 кв. км та населення більше ніж 1,1 млн осіб. Територія містила 3 аеропорти (нажаль не працюючі) і 3 морські порти. Головними напрямами виробництва на цих територіях були: машинобудування, аграрна та рекреаційна сфери. А основними напрямами розвитку потенціалу– потреба переробки та експорту, сировинна база, вітрова та солярна біоенергетики, рекреація та морська зона, зелена металургія та машинобудування.

Із початком повномасштабної війни та окупації територій України громади Приазов’я зіштовхнулися із новими викликами.

«На даний час основною проблемою і задачею для нас є рівень води в Каховському водосховищі. Для того, щоб забезпечити місто опаленням, нам потрібно запустити хоча б один енергоблок АЕС. А для цього потрібно вирішити проблему з рівнем води. Наступними проблемами (як і для всіх інших) є: розмінування, безпека на територіях, ЖКХ та повернення мешканців до громади», - Дмитро ОРЛОВ, м. Енергодар.

«Першочерговою проблемою для нас буде відновлення електропостачання в перші дні після деокупації. Якщо ми не відновимо світло першочергово - ми втратимо і підприємства, і мешканців», - Олександр НАУМЕНКО, с.Малобілозерка.

«Для нас складною буде психологічна частина після деокупації. А щодо роботи в умовах окупації, то основними проблемами є: кадровий голод, недостатнє матеріально-технічне забезпечення, що негативно впливає на підготовку до деокупації. Також важливою проблемою є і залишиться проблема соціальної напруги між населенням, що залишилось та повернулось, і для цього потрібні будуть методи примирення та діалогові практики», - Олена ЧМІЛЬ, Олександрівська сільська ТГ.

Учасники зустрічі дійшли висновку, що з метою більш швидкого відновлення громад після деокупації необхідно об’єднати зусилля в спільних напрямках розвитку, розробити спільні плани розвитку. Вони можуть бути розроблені на основі тих, що були раніше, але з обов’язковим врахуванням актуальної проблематики та реальних потреб. Одними із основних напрямків розвитку громад Приазов’я є: агропромисловість та покращення туристичної привабливості.

«Для всіх першочергово це – розмінування. Потім вже відновлення сільського господарства, підприємництва, кадровий потенціал та ін. Я вважаю, що враховуючі наслідки військових дій на наших територіях ми не можемо розраховувати на ті обсяги сільськогосподарського виробництва, які були до війни, і тому нам потрібно шукати нові економічні зони розвитку», - Олексій ДЯЧЕНКО, Василівська громада.

«Завдяки нашій співпраці у нас буде можливість обміну найкращими практиками з різних питань та направлень. Метою потенційних ідей співпраці першочергово будуть: безпека, житло, робота. Щодо моїх пропозицій: потрібно буде розвивати мікро, малий та середній бізнес, що сприятиме наповненню бюджету міста; сприяти діяльності сільськогосподарських підприємств з переробки та зрощення; сприяти введеню страхування приватних інвестицій іноземними організаціями», - Сергій ОРЛОВ, Маріупольська військова адміністрація.

«Наближеність до моря, лиману сприяє розвитку, як курортної зони. Крім того, в одному з населених пунктів Олександрівської ТГ є вода, за мінеральним складом схожа на Єсентукі», - Олена ЧМІЛЬ, Олександрівська сільська ТГ.

В умовах тимчасової окупації джерела фінансування для територіальних громад – дещо обмежені. Місцеві бюджети не мають змоги наповнюватися, а залучення грантових коштів для реалізації окупованими громадами значно обмежене, а частіше неможливе. Релоковані (перереєстровані) громади можуть залучати гранти лише для закриття потреб на підконтрольній території. Підготовка до деокупації та придбання техніки, обладнання тощо в основному здійснюється у співпрації з містами-побратимами та благодійними фондами.

Внаслідок військового вторгнення та тимчасової окупації громади несуть колосальні збитки та руйнування. Для якісного та дієвого відновлення території, інфраструктури та економіки Приазов’я потрібно вже зараз розробляти плани та стратегії майбутнього розвитку. Об’єднуючи зусилля громад Приазов’я з відновлення можна знизити соціальну напругу, викликану в т.ч.  кадровим голодом, та завдяки якісній співпраці й обміну досвідом і кращими практиками сприяти швидкому відновленню життєдіяльності громад.